Як відповісти на «Розкажіть про себе»
4 хв читання

Уявіть двох кандидаток на ту саму посаду в службі підтримки, яким обом на першій же хвилині кажуть: «Отже, розкажіть про себе».
Перша починає з того, де виросла, переходить до свого диплома, згадує літній підробіток, потім рік перерви, потім першу роботу, і через дві хвилини її розповідь іще на кілька років не дійшла до того, що цікавить інтерв’юера. Усе, що вона каже, правда. Але ніщо з цього не відповідає на поставлене запитання, яке насправді звучить так: хто ви на роботі, чому ви підходите на цю посаду і чому ви тут?
Друга каже: «Я спеціалістка служби підтримки в софтверній компанії, де беру на себе складніші звернення й допомагаю навчати новачків. До цього я працювала в роздрібній торгівлі, і саме там навчилася зберігати спокій із засмученими людьми. Я шукаю посаду, де зможу робити це для більшого продукту, а ваш фокус на онбордингу нових клієнтів – саме та частина підтримки, яка подобається мені найбільше». Це займає близько тридцяти секунд. Тепер інтерв’юер знає, чим вона займається, звідки це взялося і чому вона хоче цю роботу, а також має три ниточки, за які можна потягнути до кінця години.
Різниця не в таланті чи впевненості. Вона в структурі.
Теперішнє, минуле, майбутнє
Друга відповідь має просту форму, яка підходить майже кожному. Почніть із теперішнього: чим ви займаєтеся зараз або займалися востаннє і в чому ви сильні. Додайте трохи минулого: один-два попередні досвіди, які привели вас сюди й важливі для цієї роботи, а не всю свою історію. Завершіть майбутнім: чому вас цікавить ця посада і як вона пов’язана з тим, що ви щойно сказали. Уся відповідь має тривати щонайбільше близько півтори хвилини. Думайте про неї як про трейлер, а не як про фільм.
Що входить у кожну частину, залежить від вакансії, тож перечитайте її перед підготовкою. Знайдіть два-три найсильніші збіги між тим, що потрібно роботодавцю, і тим, що ви робили, і переконайтеся, що ваша відповідь торкається кожного. Якщо у вас є результат, яким ви пишаєтеся і який пасує до посади, коротко згадайте його, а деталі нехай запитають самі. Пропустіть те, що не допомагає: особисту історію, не пов’язані з посадою роботи й будь-який негатив про колишнього роботодавця. Трохи особистості доречно, наприклад хобі, пов’язане з роботою, якщо коротко й до речі.
Форма підлаштовується під вашу ситуацію. Якщо ви змінюєте кар’єру, почніть із навичок, які переносяться, і поясніть перехід одним чітким реченням, на кшталт: «Я кілька років викладаю і хочу перейти в корпоративне навчання, бо люблю пояснювати ідеї та створювати навчальні матеріали». Потім наведіть один конкретний приклад, який доводить цей зв’язок. Якщо досвіду мало, почніть із того, що має вагу: навчання, проєктів, волонтерства, роботи з частковою зайнятістю. Назвіть навичку, яку показує кожен пункт, і скажіть, що привабило вас у цій сфері. Щирий інтерес, підкріплений одним реальним прикладом, набагато сильніший, ніж вибачення за те, чого ви ще не зробили.
Щоб відповідь звучала як ви, потрібно трохи потренуватися. Запишіть три частини короткими нотатками, а не повними реченнями, потім кілька разів промовте відповідь уголос і засічіть час. Приберіть усе, що затягує. Один раз запишіть себе й послухайте, де трапляються слова-паразити і в який момент губиться думка. Не завчайте відповідь слово в слово: завчена відповідь звучить скуто, а якщо забудете один рядок, це може повністю вибити вас із колії, тоді як нотатки дають змогу щоразу казати трохи інакше й однаково доносити суть.
Більшість поширених помилок виникає, коли забувають, навіщо це запитання. Переказувати резюме в хронологічному порядку, починати так здалеку, що хвилину не звучить нічого доречного, применшувати чи перебільшувати себе, так і не пов’язати свою історію з цією вакансією, щоб слухач мусив гадати, навіщо ви її розповіли, або згасати наприкінці без підсумкової думки: кожна з цих помилок змушує інтерв’юера робити роботу, яку мали зробити за нього ви.
Зважайте й на те, хто слухає. Із керівником, який наймає, робіть наголос на самій роботі. З рекрутером на ранньому етапі говоріть трохи ширше й чітко скажіть, що шукаєте. Перед комісією обводьте поглядом усіх присутніх і говоріть стисло. Якщо хтось перебиває уточнювальним запитанням, радійте: перебивають зазвичай із цікавості.
Добра відповідь викликає запитання, тож будьте готові підкріпити кожне твердження історією. Якщо ви сказали, що берете на себе складніші звернення, тримайте напоготові одне конкретне звернення, яке можете описати. Перед співбесідою перегляньте свої нотатки в Трекері і перевірте, чи ваше резюме розповідає ту саму історію, що й ваша відповідь. А якщо ви ще шукаєте посади, до яких готуватися, шукайте в списку вакансій або серед віддалених вакансій і почніть із тих, де можете уявити, як упевнено даєте саме таку відповідь.